Деякі французькі критики писали про унікальність концепції, коли поганих хлопців виставляють на передній план, роблять протагоністами. Але нічого унікального в цьому немає. Навіть у такій літературній ніші, як франко-бельгійська графічна проза, вже були яскраві приклади. Ба більше, так само в фентезі-оповідках тих самих орків виводили на світло. Чудовисько як головний позитивний персонаж… Твій вихід, Гєбус! І я просто не буду згадувати про цілі гори темного фентезі.
Повернемося до сабжу. “Орки та гобліни” - це спін-офф великої франшизи про ельфів видавництва “Солей“. Основна серія в міру пафосна, в міру насичена пригодами та вміє втримувати увагу читача. Робить вона це завдяки кільком сюжетним лініям, що проходять через всі томи серії. Відгалуження про зеленошкірих в цьому плані є експериментом, тому що кожного разу автори будуть розповідати про нових персонажів, яких все ж помістили у загальну пісочницю (і які, сподіваюсь, будуть мати на неї хоч якийсь вплив, окрім раптових камео).
Тюрюк прокидається невідомо де, в нього тимчасова втрата пам’яті, поруч вештаються живі мерці (гулі), а ще хтось намагається його вбити. Нічогенька зав’язочка, за якою ховається добре прописаний персонаж, що не цурається заради власного виживання приносити в жертву оточуючих. Не буду спойлити, далі події розгортаються стрімко і з непогано побудованими діалогами та екшн-сценами.
Та все ж самому світові тут не вистачає глибини. Якщо не знати про існування основної серії, то сюжет видається картонним. Є згадка про глобальну катастрофу, є згадки про збройні конфлікти, але не вистачає подробиць. У оповідання лише один рівень, дії і розвиток сюжету передбачувані. Плюс ще й відкритий фінал. Який взагалі закривається у головній серії франшизи про світ Аррану.
Намальовано це чудово, але купувати альбом у відриві від інших томів франшизи не рекомендую. Є варіанти французькою та англійською, української адаптації поки не існує.
Коментарі
Дописати коментар