В “Шазамі” якась плутанина з жанрами. Мрачняк, комедія, сімейне кіно, комусь відгризают голову. При цьому зберігається структурність, та й виглядає доволі жваво. Ні, не сподівайтесь, це не Дедпул від ДіСі. Передісторію виклали нормально, сам перехід Шазама з однієї форми в іншу невдалий. Аж занадто змінюється характер та поведінка персонажа. Так, принцип супергеройського кіно саме такий: герой примірає на себе іншу маску, але лишається сам собою. Так виходило майже у всіх персонажів, але не в Шазама. Величезний контраст: поведінка дорослої версії дуже відрізняється від поведінки підлітка, який час від часу перетворювався в ту дорослу людину. Під фінал не покидало відчуття, що дивлюся “Могутніх рейнджерів”.
Коментарі
Дописати коментар